вівторок, 24 червня 2014 р.

Львів - Бібрка - Мукачево


Історія про те, як можна вертатися з Бібрки(Перемишлянський р-н, Львівська обл) у Львів через Мукачево.


П.С. Історія вчить завчасно дивитися як і коли можна вернутися додому!



Панорама Бібрки

ДЕНЬ 1. Луцьк - Львів


20 червня здавши екзамен з англійської мови на 5( #важливо ), забіг додому, закинув у наплічник техніку, зарядки і трохи інших речей помчав на автовокзал "Луцьк".

На АС зустрів сестру однокласниці, яка показала де однокласниця. Підійшов, побалакати, та їде на Берлін через Варшаву, а там на місяць у Данію, і ще трохи в Німеччині побуде в серпні. Надіюся, що десь там перетнемося в кінці літа. Поговорили, побіг до автобуса...

Підходжу до водія, питаю "скільки до Львова?", каже "72грн". Дорого... Пішов в касу, взяв квиток за 65 грн fuck yeah!

Погода була сонячна, їхалося легко, дороги звісно не було, ну це таке, до цього я вже звик. Але... За Радеховом поламався автобус...Стояли 20хв десь, потім поїхали далі. Вже вкотре сфотографував макові поля:


Макове поле

Приїхали до Львова о годині п'ятій на АС-2 (#моє_вперше бо до цього ніколи не був на АС-2). Одразу подався на зупинку чекаючи на маршутку яку порадила програма EasyWay (На правах реклами: www.eway.in.ua #раджу ). Маршутки, на жаль, не було, тому сів на першу ліпшу, що їхала в центр. По дорозі наткнувся на приклад вандалізму/деградації/дибілізму/відсутності поваги до архітектури і міського простору:

Напис "АК-47" на фасаді будинку

Далі декілька годин не для блоґу...

Близько восьмої відбулося моє знайомство з твіттерянами з різних куточків України. Зустрілися ми біля CoMMuna, далі подалися на площу Ринок, де зупинилися подивитися на чоловіка, що на швидку руку створював малюнки за допомогою лише балончиків.

Вуличний художник

Спочатку ми подалися до дворику зі старими іграшками, це під Високим замком. По дорозі ще заскочив з панянкою Анастасією в таке місце, не знаю що то, але сфотографував:

Невідомий храм

Потрапивши у дворик зі старими іграшками всі трохи походили, подивилися, а потім присіли відпочити:

Твіттеряни

 Місце, я вам скажу, варте уваги, особливо, якщо ви народилися в минулому тисячолітті). Вашій увазі декілька фото старих іграшок:


Провівши деяких твіттерян на потяги-автобуси нас залишилося шестеро і ми вирішили підкорити Лису гору. Це вже вдруге я підкорюю Лису гору, і вдруге з твітерянами. Традиція?) Панорама звісно звідти дивовижна, особливо на вечірній/нічний Львів. А ще ми побачили як загоряється телевежа #моє_вперше

Далі пішли через парк Вознесіння, де спостерігали за світлячками, знову ж таки #моє_вперше . Так по якихось вуличкам спустилися на вул.Лечаківська, дійшли до цвинтаря, обійшли його, перелізли через паркан і почали гуляти там. Символічно: шестеро людей, ніч, цвинтар. До речі, потрапити на цвинтар було легше, чим звідти втікти;)

Після цвинтаря всі подалися в центр, йшли повз посольство РФ, там чергував міліціонер #важливо . Дійшли до пам'ятника Данилу Галицькому, зайшли там в якийсь заклад харчування, подивилися ціни, вийшли звідти. Поки там були, "загубилася" одна твіттерська. Пішли її шукати, взнали, що вона в CoMMuna. Так як були голодними, то спочатку пішли поїли хот-доги. Виглядало це як флешмоб, бо всі п'ятеро їли однакову їжу, а я навіть два з'їв))) Далі пішли в антикафе до нашої "загуленої", там провели близько 1,5 години, якщо коротко про те, що ж ми там робили, то:


Поки там сиділи, то декілька разів чули українську, чи то може вже й міжнародну народну "путін х*йло ла ла ла ла" у виконані нічних гуляк.

До речі, звідти непоганий вигляд на площу Ринок:

Площа Ринок

Після CoMMuna наша банда у складі 4 чоловік подалися далі гуляти містом...


До речі, дякую працівнику CoMMuna за зарядку до iphone 5. Моя, яку я купив за день до поїздки, зламалася, а той дав чиюсь загублену, певно. Я обміняв свою непрацюючу, на працюючу. P.S. Надіюся той пацан це не читає...
Ходили, блукали... і сіли на розі вул. Шевченка та вул. Театральна. А там, трохи поговоривши, я і пані Мар'яна, вирішили підкорити школу №62, це біля єзуїтського костелу св. Петра і Павла на вул. Театральна. Це певно не найрозумніший наш вчинок, але ми добралися практично до вершечку по будівельному риштуванні. Сфотографувалися і полізли донизу. Але не все так просто... Прийшлося пригати і мені і панянці. Але ми це зробили.

Я і пані Мар'яна на фоні готелю "Leopolis"
Готель "Leopolis"

Далі наша "фантастична четвірка" подалася у парк ім.І.Франка, де ми каталися на качелях, потім ще на конячках на пружині. І в цей момент вимкнули світло(!). Всюди. Ми ще трошки покаталися і пішли на південь, потім передумали і пішли в центр. По дорозі думали, мож то сонце зустріти на Високому замку, але ні... Тому ми пішли до Мар'яниного тата(місце роботи залишим засекреченим), на шляху до нас приєдналася твіттерянка, що спала в CoMMuna весь цей час.

Нас розмістили у невеликому конференц-залі і дали кожному по чашці чаю^^. Поки дехто спав - грала музика і я з Мар'яною малювали всілякі дурниці.

Всі фоткаються на фоні Тараса та Олесі
Малюнок 1
Малюнок 2


Так як прийшов ранок, то всі подалися по домам. Ну як всі... Всі крім мене, бо нема у мене дому...


Львів о 7 ранку

Сів я на сонечку на лавочку біля оперного ...

Час йшов...




ДЕНЬ 2. Львів - Бібрка - Мукачево


Дійшов до корпусу №5 "ЛП", зробив фото улюбленого львівського костелу:
Костел св. Ельжбети
Зустрівся близько 11 біля костелу з пані Анастасією. Поїхали на АС-5. В трамваї цигани грали на гітарі різні відомі пісні, а водій(жінка) спиталася чи я змовився з кимось, бо щойно хлопець давав 200 гривень, і я так само зробив.

Приїхали на АС-5, сіли на Перемишлянський автобус, поїхали до Бібрки.Їхати близько 30 км. 

Вийшли ми біля якогось чи то скверу чи то парку. Біля нього ще якась стара будівля, як розповіли нам пізніше, ще до початку 2000-х там крутили кіно.



Будівля колишнього кінотеатру
В парку є доволі цікавий пам'ятник. Розп'яття, а під ним чоловік з двома амфорами негроїдної раси.

Також у парку є каплиця. Як виявилося, читаючи wiki, цей парк був улюбленим місцем Івана Франка в Бібрці, той любив навідувати Уляну Кравченко, що вчителювала тут у 1880-х роках.



Розп'яття
Рухаючись по парку до центральної площі міста, можна спостерігати декілька старих будинків з годинниками(запримітила Анастасія).

У Бібрці є  стародавній костел св. Миколая. Всередині доволі світлий і просторий. Коли я зайшов, велось прибирання.



Інтер'єр костелу св. Миколая
Далі ми з моєю супутницею сіли на лавочці біля непрацюючого фонтану. Написали нашим знайомим з твіттера і стали чекати.


Центральна площа Бібрки

До речі, хорошого магазину в центрі ми не знайшли. А ще всі перехожі вкрай злісно дивилися на короткі шорти Анастасії, ще бю трішки, і нас, певно, вигнали б з вилами з цього міста.



Пес з Бібрки #Тварини_і_міста
Ще на нас дивилися якісь дівчата, ну я підійшов познайомитися, вони були трошки здивовані і подавлені цим, тому за деякий час кудись зникли.

Також ми спостерігали дивну картину: колона недешевих автомобілів виїхала з якогось повороту, зупинилася біля магазину, вийшов мужик, щось "порішав", сів в автомобіль і колона продовжила свій рух. За деякий час ще одна колона виїхала з того ж повороту, були там і буси. Загалом, все це виглядало, ніби ми потрапили в 90-ті. Ну ви зрозуміли.


Ось нарешті до на прийшли дві твіттерянки - Оксана та Віра. Завели нас до Покровської церкви. Біля церкви декілька дерев'яних різьблених скульптур.



Пам'ятник Пилипу Орлику
-Дивися, це ж Богдан Хмельницький.                       -Це найгарніший Хмельницький якого я бачила.             -Ой...Тут таке діло...Це Пилип Орлик
Ще там є недороблена скульптура бобра певно 2,5 м у висоту(!).

Далі ми подалися повз будинок де знімали фільм Сергія Боброва "Китайская шкатулка" , про ВВВ.



Нагадування про зйомки фільму
Поряд з будівлею тече річка Боберка. Точно невідомо, чи то місто назвали на честь річки, а річку на честь бобрів, чи то місто на честь бобрів, а річку на честь міста. Але те що бобри зіграли важливу роль у назві міста навіть необговорюється.

Потім ми подалися на гору, з якої чудово видно панораму міста і де стоїть капличка в соснах.



Дорога на гору...
Панорама Бібрки
Після чудового краєвиду ми пішли на старе кладовище. Будете у Бібрці, обов'язково туди сходіть, є цікава гробниця, що у післявоєнний час використовувалася я католицький храм.


Гробниця
Вікно з північної сторони
Дверні ручки
Вітраж бокового вікна
Інтер'єр гробниці
Також на кладовищі є ще чимало цікавих старих пам'ятників.

Поки ми гуляли, до нас приєдналася ще одна твіттерянка. Ось таке #твішось на бібрському кладовищі вийшло.

#Твішось на кладовищі
Потім ми усі разом подалися у центр. Нас чекали у Стрию, але ніхто не знав як можна доїхати у Стрий з Бібрки, прямого автобусу не було...

Ми зголодніли. Зайшли в магазин біля старого кінотеатру, купили ковбаси, сиру, хліба, помідорів. Добра жіночка, що там працює, все це нам порізала. +100 до її карми.


Бібрські твіттерські пішли і ми з Анастасією стали чекати будь-що що їде хоч кудись. І ось за хвилин 5 зупинилася маршутка на Ходорів. То вже зараз ми знаємо що то і де то, а до того ми обоє ніц про цей Ходорів не зали. Дорога Бібрка-Ходорів це 30-35 км природою львівщини.

Бібрка-Ходорів
Приїхавши в Ходорів, ми пішли купувати квитки на автобус до Стрия, але автобуса не було і не буде, як нам сказали в касі. І це було не надто приємно чути, бо ночувати було ніде. Та ми не розгубилися і подалися до залізничного вокзалу.


Пам'ятник Івану Франку біля автовокзалу


Цікавий будинок, теж біля автовокзалу
Ґаутама і Утопія в Ходорові
Ходорів, це, до речі, важливий залізничний вузол, так що нам повезло, ми зачекали близько години і сіли на електричку до Стрия. До Львова їхати вже було не цікаво... Вирішили, що їдемо у Мукачево. Так, ми дивні, молоді і дурні)


Ходорів-Стрий. Подвійна веселка
У Стрию у нас було 15 хвилин, за цей час домовилися за житло в Мукачеві.

Дорога пролягала через гори, тому ми просто дивилися у вікно, потім хтось читав, а хтось слухав музику і малював.

У нашому вагоні був якийсь дивний чоловік, схожий був на бомжа, але культурного(важливо). Їхав, певно, у Мукачевський монастир. Так от, він усю дорогу спав і іноді кричав чи то кашляв на весь вагон.


#ноги_зараз
До Мукачева ми доїхали близько 22.30. Зустрів нас мій дядько, який завіз у квартиру діда, останній був ще в Угорщині, а дядько за декілька годин до нашого приїзду приїхав звідти. Загалом нам повезло, бо так би не було б де ночувати, якби і дядько там був би ще...

Трішки відпочивши, ми подалися гуляти нічним Мукачевом та шукати їжу.

Так як я в Мукачеві вже був в кінці серпня, думаю напишу про це сюди згодом, то фото ми практично не робили. Але що хочу сказати, нічне Мукачево гарно освітлене, і навіть їдучи в електричці, воно приваблює освітленими шпилями костелів та церков.

Після прогулянки ми пішли додому, перекусили і лягли...




ДЕНЬ 3. Мукачево - Львів - Луцьк

Прокинулись ми рано. Повалялися ще годинок так з п'ять...і рушили у сторону Мукачевського замку по дорозі зриваючи вишні, аличу і інші смачні речі.


Ах да, ще зайшли у палац Ковнера, він, до слова, знаходиться у дворі будинку де ми жили. Що хочу сказати, за тих 10 місяців, що мене не було, якесь бидло вкрало ще величезний шмат підлоги!!! А там свого часу, на стінах, висіли картини Клода Моне, Ежена Будена, Поля Ґоґена, Вінсента ван Гога, Альфреда Сіслейя та інших відомих художників.


Також, йдучи до замку, ми натрапили на пам'ят\ну табличку, де писало:
"У цьому будинку з такогото по такий роки жив Володя Висоцький"
Да, саме ВОЛОДЯ, а не Володимир чи ще якось;)




Ну ось ми же у замку...
Ґаутама і Утопія під міфічним птахом Турулом
Замок Паланок - це найкрасивіший замок в якому мені доводилося бувати, до слова, я вже відвідав близько 20 замків України, тому є з чим порівняти. Вигляд із замкової гори неймовірний, видно Мукачево і довколишні села. А також гори, гори, гори...
Панорама Мукачева
#ноги_зараз
Подивившись на панораму, посидівши над прірвою, пішли розглядати замок зсередини.
#ноги_зараз

Внутрішній дворик
Спустившись до підніжжя гори, стали чекати маршрутку. У Мукачеві вони є, але ходять вкрай рідко. Мені, як мандрівнику, що любить ходити пішки, на це звісно все одно, але у нас було 30 хвилин до електрички на Львів.

Ми доїхали блище до міста, а далі вийшли і швидким кроком пішли на вокзал, до вокзалу було 1-1,5 км, часу було 15 хвилин...

Йшли через вулицю Одеська. Хоч прямої дороги до Одеси з Мукачева нема. Ось така от дивна назва. До речі, ще в Мукачеві є вулиця Дарвіна, але це вже інша історія...


Дійшли ми до вокзалу, підійшли до каси...а електрички нема! Тре чекати до вечора потяг, або автобусом.

Поїхали на автостанцію...


До Львова є автобус ціна якого 180 грн на двох, до слова, в Мукачево ми доїхали зі Стрия лише за 50 гривень. А ми ж студенти...Ну чи хтось майже студент, але все ж. Але вибору не було, взяли квитки, бо хтось ще сесія не здав, у наступного дня вранці був екзамен.

До автобуса ще 2 години, пішли ще раз гуляти містом, тепер вже денним...

Зайшли в аптеку, купили Анастасії дитячий крем, аптекар подумала, що у нас є дитина. Буває)

В одному з двориків вкрали бруківку для колекції...

Сходили на річку, зайшли в дворик ратуші, в книжковий,  в костел, на ринок...
Песик недалеко від річки #тварини_і_міста
Брама мукачевської ратуші
Внутрішній дворик ратуші
Одна зі скульптур у дворику ратуші
Прохід між костелом св. Мартина(1904р) та каплицею св.Йосипа(XIV ст)
Інтер'єр костелу св.Мартина
Львівянку Анастасію обурив вказівник де писалося "ЛьвОв"
Час пролетів і ми пішли на автовокзал. Дорога була для мене особисто легкою, адже були гарні краєвиди.
Гори^^
Доїжджаючи до Львова попали під дощ, але поки ми доїхали він пройшов.
Хмуро
Почекав годинку, сів в автобус на Луцьк. По дорозі до мене заговорив хлопець, розповідав, що він фінансовий радник, просив номер мого телефону. Я розповів де я був, як подорожую, а потім відключився і заснув на хвилин так 40. Да так заснув, що навіть телефон впав... Добре, що ніхто не забрав, шкода було б.

Вертаючись, дав собі слово протягом 10 днів відвідати Кам'янку-Бузьку...
Кам'янка-Бузька


СТАТИСТИКА:
Луцьк-Львів: 150км - 65 грн
Львів-Бібрка: 30км - 10грн(приблизно)
Бібрка-Ходорів: 35км - 10грн(приблизно)
Ходорів-Стрий(з/д): 45км - десь 5-10грн
Стрий-Мукачево(з/д): 150км - 25грн
Мукачево-Львів: 230км - 90грн
Львів-Луцьк: 150км - 65 грн

Всього: 790км - 275грн
Автошляхами: 595км - 240грн
з/д шляхами: 195км - 35грн

Нові міста:
Бібрка
Ходорів(чуть-чуть)
Стрий(чуть-чуть)


Карта маршруту "Луцьк - Львів - Бібрка - Ходорів - Стрий - Мукачево - Львів - Луцьк"



Немає коментарів:

Дописати коментар